Ще кілька років тому багато батьків чули, що дитина просто „неслухняна”, „розпещена” або „з цього має вирости”. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше. Все частіше окремі труднощі дитини дуже швидко починають трактуватися як симптоми СДУГ, спектру аутизму, порушень сенсорної інтеграції чи так званої „високої чутливості” у широкому розумінні. У інтернет-просторі сьогодні майже будь-яку поведінку можна віднести до якоїсь діагностичної категорії.
З одного боку, зростання обізнаності батьків є величезною цінністю. Завдяки цьому багато дітей отримують допомогу набагато раніше, ніж ще кільканадцять років тому. Однак, з іншого боку, ми дедалі частіше спостерігаємо явище надмірної інтерпретації природних труднощів у розвитку та спроб пояснити кожну емоцію чи поведінку діагнозом.
У кабінеті дитячого психолога дедалі частіше з’являються батьки, які вже на першій зустрічі кажуть:
- „Я думаю, що це СДУГ”
- „Безумовно, це входить у спектр”,
- „В інтернеті все сходиться”.
Тим часом психологічна діагностика діти ніколи не повинна ґрунтуватися на окремих симптомах, коротких відео в соціальних мережах чи контрольних списках, знайдених в Інтернеті.
Чому батьки сьогодні так наполегливо шукають діагнози?
Сучасні батьки живуть під величезним тиском. З одного боку, вони прагнуть підтримати дитину якнайкраще. З іншого — постійно отримують сигнали про те, що можуть щось пропустити. Соціальні мережі переповнені матеріалами, які натякають на те, що:
- проблеми з концентрацією уваги у дитини означають СДУГ,
- потреба в самотності свідчить про спектр аутизму,
- сильні емоції є ознакою порушень регуляції,
- надчутливість до подразників потребує діагностики.
Проблема полягає в тому, що багато з цих проявів поведінки можуть спостерігатися також у дітей, які розвиваються цілком нормально. Діти бувають імпульсивними, емоційними, неуважними, сором’язливими чи надмірно реактивними — особливо на певних етапах розвитку або під впливом перенавантаження. Це природно дитячі труднощі все частіше їх перестають розглядати як елемент розвитку, а починають трактувати як потенційні розлади, які потребують визначення.
Складна поведінка дитини не завжди свідчить про розлад
Як дитячий психолог, я вважаю, що це один із найважливіших аспектів роботи. Сам по собі симптом дуже рідко говорить про все.
Дитина може мати труднощі з концентрацією уваги, оскільки:
- постійно відчуває втому,
- відчуває надлишок подразників,
- працює в умовах стресу,
- має емоційні труднощі,
- переживає сімейні конфлікти,
- не може впоратися зі шкільним тиском,
- не вистачає відпочинку та фізичної активності.
Подібна ситуація спостерігається і з спалахами емоцій. Агресивна дитина, сльозливість чи гіперреактивність не завжди є ознакою нейророзвиткових розладів. Іноді це реакція нервової системи на перевантаження та хронічний стрес. У клінічній практиці ми дуже часто спостерігаємо дітей, які не потребують діагностування розладів, а лише зміни середовища функціонування, кращої емоційної регуляції, спокійнішого ритму дня або міжособистісної підтримки.
СДУГ та АСД — чому професійна діагностика є такою важливою?
Водночас варто дуже чітко підкреслити: СДУГ та розлади аутистичного спектру — це реальні нейророзвиткові труднощі. Вони не є „модою” чи „виправданням у вихованні”. Проблема виникає, однак, тоді, коли ці поняття починають вживати надто широко і без належної діагностики.
Надійна діагноз РАС або діагностика СДУГ у дітей вимагає:
- ретельного анамнезу розвитку,
- спостереження за дитиною,
- аналіз функціонування в різних середовищах,
- емоційної та когнітивної оцінки,
- співпраці фахівців,
- виключення інших причин труднощів.
Не можна поставити діагноз лише на тій підставі, що дитина:
- не любить шум,
- має труднощі з емоціями,
- йому швидко набридає,
- було вилучено,
- буває імпульсивним.
Багато рис можуть перетинатися між собою, а частина поведінкових проявів знаходиться в межах норми розвитку або темпераменту.
Сьогодні оточення дитини має величезне значення
Все більше дітей перебувають у стані хронічного перевантаження нервової системи. Напружений шкільний графік, надмірна кількість додаткових занять, швидкий темп життя, тривале перебування перед екранами та брак відпочинку призводять до того, що дітям дедалі важче регулювати свої емоції.
Дитина, яка:
- спи занадто мало,
- проводить багато годин перед екраном,
- у ньому мало місця для вільної гри,
- живе у постійній метушні,
- відчуває емоційне напруження дорослих,
може проявляти поведінку, схожу на невророзвиткові розлади.
Тому правильний діагноз у дітей завжди враховує все оточення розвитку дитини, а не лише перелік симптомів.
Чому етикет буває таким важливим для батьків?
Для багатьох батьків діагноз дитини приносить полегшення. Допомагає зрозуміти його труднощі та часто зменшує почуття провини. Батьки перестають чути лише зауваження про „погане виховання” та ті, що дитина важка, і починає розуміти, що ці труднощі мають конкретні причини. Це дуже важливий аспект психологічної допомоги.
Водночас варто пам’ятати, що діагноз не може стати єдиним критерієм оцінки дитини. Дитина — це не „СДУГ”, „АСД” чи „проблема з поведінкою”. Це людина з певним темпераментом, емоціями, ресурсами та потребами.
Найбільшою загрозою для сучасної культури діагностики є ситуація, коли етикетка починає замінювати справжнє розуміння дитини.
Коли варто звернутися до дитячого психолога?
Консультація з фахівцем — це завжди хороший вихід, коли виникають такі труднощі:
- зберігаються протягом тривалого часу,
- посилюються,
- ускладнюють повсякденне життя,
- впливають на суспільні відносини,
- спричиняють страждання дитини або сім’ї.
Однак метою візиту має бути не швидке „постановлення діагнозу”, а розуміння причин труднощів та потреб дитини. Сучасна дитяча психологія дедалі частіше наголошує, що За складним поведінкою дитини дуже часто стоїть перенапружена нервова система, незадоволені емоційні потреби або відсутність почуття безпеки, а не лише розлад, який потребує певної назви.
Тому найголовніше питання звучить не так: „Що не так з моєю дитиною?”
Набагато важливіше запитання: „Що дитина намагається нам сказати своєю поведінкою?”.
Дитячий психолог у Варшаві
Якщо поведінка вашої дитини викликає сумніви, вам не обов’язково відразу знати, що саме не так. Іноді достатньо однієї розмови зі спеціалістом, щоб побачити (і зрозуміти) більше. Візит до Дитячий лікар Ви можете записатися онлайн, по телефону або через форму на сайті.
Моніка Мачковська
Дитячий психолог
Джерело фотографій: Magnific.com
