Таке сидіння дає велику внутрішню ротацію стегнової кістки, при цьому гомілки дитини обертаються назовні, а стопи розташовані в пронації (вивертанні). Ця позиція часто супроводжується круглою спиною і закинутою назад головою. Це не активне сидіння. Найпоширеніша причина, чому діти обирають цей тип сидіння, полягає в тому, що тіло дитини погано стабілізоване. Часто це слабкі м'язи живота і сильні м'язи спини. Якщо дитину постійно опускати або саджати на м'яку поверхню, вона не може належним чином тонізувати м'язи живота. Для правильного розвитку стабілізації тулуба дитині потрібно багато часу проводити на килимку, на підлозі. Тільки на твердій поверхні вона зможе сформувати правильний тонус м'язів тулуба, протидіючи силі тяжіння, відштовхуючись від землі. Якщо тулуб дитини не стійкий, вона буде шукати широку площину опори, щоб не втратити рівновагу. Однією з причин W-подібного сидіння є слабкі постуральні м'язи тулуба дитини. Інший випадок, коли діти обирають такий тип сидіння - гіпермобільність суглобів і загальне зниження м'язового тонусу. Тоді діти з самого початку розвитку надають перевагу широким площинам опори в різних положеннях. Такі діти часто швидко втомлюються, і сидіння W вимагає від них меншої активності, ніж інший тип сидіння.
Чи потрібно завжди виправляти сидіння W?
Зовсім ні. Якщо ваша дитина має багатоваріантну посадку, тобто сидить як прямо, так і по-турецьки, іноді сидить з бар'єром, а іноді - W-подібно, вам не варто хвилюватися. Якщо ж, з іншого боку, дитина частіше обирає W-подібне сидіння, слід навчити її сидіти з витягнутими вперед ногами.
Які наслідки W-сидіння?
Якщо дитина сидить у такому положенні переважну більшість часу, вона може бути в групі ризику:
- обмеження повної здатності обертати тулуб, що часто призводить до проблем з перетином середньої лінії тіла. Це, в свою чергу, може вплинути на нормальне функціонування очних яблук,
- відсутність адекватної м'язової стабілізації хребта, що може призвести до сколіозу,
- порушення розвитку жувального та мовленнєвого апарату. Артикуляційний апарат значно порушується в своєму розвитку, коли голова замість того, щоб бути осьово і активно вирівняною, пасивно нахилена назад,
- вальгус колінних суглобів і стоп. Висока внутрішня ротація в тазостегнових суглобах, стопи в вивернутому положенні і таз в нахилі вперед - рецепт викривлення колін і стоп в майбутньому
Отже, сидіння W не таке страшне, як його малюють 😉 Найголовніше, щоб воно не було домінуючим. Також важливо, щоб дитина сиділа по-різному в залежності від ситуації, щоб вона була стабільною в сидінні і могла вільно змінювати положення.
